Володимир Дорош & Міла Нітіч - Про кохання (текст песни, слова)

Розбившись об життєві пороги.
Розійшлись наші, мила, дороги.
Розлетілись по світу душі.
Жить один я теперь мушу.

Не один, ти скажеш - не вірю.
А хто бродить поряд по подвір'ю.
А з ким ти проводиш ті ночі ?
Коли плачуть очі дівочі.

Приспів:
Ти пробач мені мій милий.
За любов гірку таку.
Що тебе я полюбила.
На свою біду коханий.

Ти пробач мені, кохана.
Що давно так народивсь.
Якби був тобі я пара.
То напевно одруживсь.

Розбившись об життєві пороги.
Розійшлись наші, милий, дороги.
Розлетілись по світу душі.
Жить одна я теперь мушу.

Не одна, ти скажеш, не вірю.
Я в душі твоїй живу, а не тлію.
Я приходжу до тебе у сні.
Як любов, що прийшла навесні.

Приспів:
Ти пробач мені мій милий.
За любов гірку таку.
Що тебе я полюбила.
На свою біду коханий.

Ти пробач мені, кохана.
Що давно так народивсь.
Якби був тобі я пара.
То напевно одруживсь.

Текст песни, слова: Володимир Дорош & Міла Нітіч - Про кохання